Середа
22.11.2017
09:51
Ви увійшли як Гість
Група "Гости"

 

Головна Реєстрація Вхід
Пошуково-дослідницька діяльність »
Меню сайту

Форма входу

Наші новини
[01.11.2017]
Увага! (0)
[30.10.2017]
Звернення до батьків! (0)
[27.10.2017]
Фінансовий звіт про використання коштів (0)
[29.09.2017]
З Днем працівників освіти! (0)
[20.09.2017]
Засідання міського методичного об'єднання вихователів старших груп (0)

Новини педпреси


Пошук

До уваги батьків



Меню на 07.09.2017р
Сніданок
Каша вівсяна молочна- 220гр
Масло вершкове - 10гр
Хліб "Нива" - 50гр
Чай з цукром- 200гр

Обід
Помідор свіжий - 60гр
Борщ "Український"-250гр
Плов зі свининою - 45/100гр
Сік фруктовий - 120гр
Хліб селянський-50гр

Вечеря
Зефір "Родина"- 60гр
Чай "Дитячий"- 200гр

Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930




Пошуково дослідницька діяльність дітей дошкілльного віку.

     

   Природознавчі дослідження є одночасно продуктом і процесом. Як продукт природознавчі дослідження є організованим об'ємом знань про фізичний і природний світ. Як процес — це спостереження та експериментування, Дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть в нагоді впродовж усього життя. До цих вмінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення, повідомлення, класифікація та вимірювання.
Структура досліду має багато спільного з спостереженнями.
   Перший його етап — підготовка до пошукової діяльності в природі — має бути спрямований на виявлення їхніх знань про певні об'єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості.
Цьому сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого. Так, наприклад, під час гри малят з повітряними кульками вихователь може запитати: «Як ви гадаєте, яка з повітряних кульок важча: та, що наповнена повітрям, чи порожня?».
   Другий етап — початок досліду. Він розпочинається із висування припущень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань. (Легка та кулька, що може літати, тобто наповнена повітрям). Якщо вони будуть правильні: вихователеві слід підтвердити це дослідом. Неправильні припущення треба спростувати. Після цього дослід має обговорюватися. Всі умови в перебігові обговорення повинні бути однакові, окрім якоїсь одної. Це необхідно для того, щоб забезпечити чистоту експерименту. Наприклад, щоб перевірити наведене вище припущення, необхідно зважити обидві кульки, вагу яких ми порівнюємо, тобто наповнену повітрям і порожню. Та спочатку треба перевірити, чи однакові вони за всіма параметрами: кольором, формою, розміром. А щоб переконатися в тому, що вони однакові і за вагою, обидві кульки слід зважити перш ніж одну з них наповнити повітрям.
   Третій етап — перебіг досліду та подальший обмін думками. В наведеному прикладі — одну з кульок наповнюють повітрям і знову зважують на терезах. Результати зважування порожньої кульки і кульки, яку наповнено повітрям порівнюють.
   Четвертий етап — заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду. Отже робляться певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються.
Залежно від обсягу та складності організації і проведення дослід може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам'ятати, що нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних.   Отже, нескладні досліди проводять під час занять, екскурсій у природу, прогулянок, цільових прогулянок та праці в природі з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань дітей старшого дошкільного віку.

Завдання: Продовжити розширювати знання про деякі властивості води (при замерзанні вона перетворюється в лід; він холодний, слизький, від нагрівання перетворюється на воду. Розвивати спостережливість, допитливість.
Спостереження бажано проводити за будь-якої погоди, а також вибирати такі місця, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень наповнити посуд водою і домогтися утворення льоду в різних формах і різного кольору.

Дослід № 1.
Припущення: Лід — твердий, слизький.
ХІД ДОСЛІДУ
Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.


Дослід № 2.
Припущення: колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду.
ХІД ДОСЛІДУ
Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір льоду визначає колір води. Форма визначається формою посудини. Пропонувати підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з формочок. Діти роблять висновки.


Дослід № 3.
Припущення: Лід тоне у воді.
ХІД ДОСЛІДУ
Візьміть невелику коробочку з пластмаси, налийте в неї холодну воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з'являється лише на поверхні.Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається.


Дослід № 4.
Припущення: Лід тане, якщо його посипати сіллю.
Хід досліду
Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.


Дослід № 5.
Припущення: Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді.
Хід досліду
Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.


Дослід № б.
Припущення: Лід займає більше місця ніж вода, тому кришка стакана підніметься.
Хід досліду
Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою і закрийте кришкою. Винесіть на мороз або поставте в морозильну камеру. Що відбувається, коли вся вода в ньому перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його об'єм стає більшим від об'єму стакана.



ДОСЛІДИ З ВОДОЮ
Вода.

Завдання: Закріплювати знання дітей про властивості води (чиста, прозора, брудна, каламутна, забруднена, кольорова, тепла, холодна, розливається, ллється, капає). Формувати удошкільнят переконання, що вода — це рідина, її не можна поставити, покласти, її можна тримати в посуді, що воду треба берегти, користуватися нею економно, оскільки вона є необхідною для рослин, тварин, людей. Розвивати спостережливість, допитливість, здатність встановлювати найпростіші зв'язки і взаємозв'язки в стані речовин.

Дослід № 1.
Припущення: Колір води не залежить від барвника.
Хід досліду
У дві прозорі склянки налити воду з водопровідного крана та дощову. Пропонувати порівняти її.
У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники (два-три). Діти роблять висновок, що колір води залежить від барвника.


Дослід № 2.
Припущення: Вода — це рідина.
Хід досліду
Продемонструвати властивість води розливатися в різних напрямках, утворюючи плями різної форми і розміру. Вода ллється єдиною цівкою з посудини носиком (чайник, глечик, поливальниця) і кількома цівками, з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому?


Дослід № 3.
Припущення: Смак води залежить від розчинених в ній речовин.
Хід досліду
Запропонувати дітям скуштувати воду на смак. Вона без смаку. Добавити ложечку цукру. В інший посуд ложку солі. Що сталося? З цукром? З сіллю? Якою стала вода? Від чого залежить смак води?


Дослід № 4.
Припущення: Температура води залежить від температури навколишнього середовища.
ХІД ДОСЛІДУ
Запропонувати вихованцям скуштувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою кімнатної температури і принесеної з холоду. Від чого залежить температура води?


Дослід № 5.
Припущення: Вода не міняє форми.
Хід досліду
Взяти гумову рукавичку, обережно наповнити її водою з глечика. Спостерігати, що вода набула форми рукавички. Зробити такий же дослід з іншими ємностями (бокал, колба, целофановий мішечок, надувна кулька, різні склянки). Зробити висновок: вода змінює форму. Отже, припущення не підтвердилось.


Дослід № 6.
Припущення: Легкі предмети плавають, важкі тонуть.
ХІД ДОСЛІДУ
У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2-3 предмети однакової форми та об'єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску), використовуючи послідовні дії, Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі розчиняються, змінюючи забарвлення води.


Дослід № 7.
Припущення: найбільша крапля — холодна.
ХІД ДОСЛІДУ
Підберіть три маленькі однакові пробірки і накапайте в кожну з них по 20 крапель відповідно холодної, теплої та гарячої води однією і тією ж піпеткою. Порівняйте одержані об'єми води. Якщо однакова кількість крапель дозволила одержати різні об'єми води, то це означає, що гарячі, теплі й холодні краплі різних розмірів. Яка крапля найбільша, яка найменша? Частинки рідини однакові й нерозрізнені одна від одної. Але існує спосіб позначити поверхневий шар води.

Дослід № 8.
Припущення: повітря містить воду.
ХІД ДОСЛІДУ
Заповніть банку кубиками льоду та закрийте її кришкою. Почекайте поки вона охолоне. Що відбувається на зовнішній стороні банки? Протріть банку сухою тканиною. Чи намокла тканина? На стінках банки утворились краплини води, тому що повітря поряд з нею стало холодним.

Дослід № 9.
Припущення: Рослини п'ють холодну і кип'ячену воду.
Хід досліду
Візьміть два однакові живці будь-якої кімнатної рослини з швидкою вегетацією і помістіть їх у дві склянки.
1. З відстояною водою, взятою із водопровідного крану.
2. З кип'яченою водою.
Через кілька днів розгляньте обидва живці. Рослина з першої склянки вже має маленький корінець і готова до висадки у грунт, а в другої не помітно ніяких змін (негайно за допомогою дітей треба вжити заходів для порятунку рослини). Отже, рослини потребують води, яку взято з водопровідного крану, що відстоялася протягом деякого часу. В ній є необхідні речовини для росту і розвитку рослин; кип'ячена вода непоживна через те, що під час нагрівання й кип'ятіння корисні речовини в ній загинули.


Дослід № 10.
Припущення: Вода не рухається по стеблах і листях рослин, вона залишається в коренях.
ХІД ДОСЛІДУ
Для наочної доказовості руху води по всіх частинах рослин візьміть 1—2 пагони судинної рослини, наприклад бальзаміну з добре сформованою системою й помістіть їх у забарвлений розчин. Разом з дітьми спостерігайте, як бальзамін всмоктує зафарбовану воду. Отже припущення не підтвердилося.

Дослід № 11.
Припущення: вода, що оточує нас, не завжди чиста, але її можна очистити.
Хід досліду
Прозорі пробірки наповніть водою в рівному об'ємі. Першу — водою з водопровідного крана, другу — водою з калюжі, третю — дощовою водою. Спершу слід роздивитись воду в кожній пробірці через збільшуване скло. Висновок діти роблять самі. Воду з другої та третьої пробірки треба очистити.
Запропонуйте пропустити її через фільтри: піщаний, з вугілля чи через серветку. Діти роблять висновки. Припущення підтвердилося.


Дослід № 12.
Припущення: Вода, проходячи через пісок, камінці, забруднюється.
Хід досліду
Для досліду можна використати пластикову пляшку, попередньо розрізавши її на дві частини — більшу і меншу. Спочатку покладіть в лійку крупних річкових камінців, зверху насипте дрібніших камінців, а на них пісок, посередині покладіть найбільший камінець з колекції. Вставте лійку в більшу частину. Наберіть в посудину з поділками брудної (каламутної) води. Відмітьте фломастером рівень води в посудині. Повільно лийте воду на камінець. Коли всю воду буде вилито, залиште пристрій для фільтрування на деякий час. Які зміни відбулися? Виміряйте, яка частина води очистилася.


Дослід № 13.
Припущення: Люди не втрачають воду лід час дихання.
Хід досліду
Подихайте на холодне скло. Воно вкриється крапельками води, запотіє. Звідки взялася вода? Це ми ЇЇ виділяємо під час видиху. За добу людина втрачає приблизно десять склянок води. Отже, стільки ж її треба випити або спожити з їжею.

Дослід № 14.
Припущення: Овочі, фрукти, продукти у своєму складі мають воду.
Хід досліду
В цілий сухий поліетиленовий пакет покладіть кілька свіжих огірків або хліб. Акуратно закрийте пакет і покладіть у холодильник. Приблизно через добу на внутрішній поверхні пакета ясно видно крапельки води. Звідки вона взялася? Із вмісту пакета: з повітря, в якому завжди є водяна пара, та з продуктів, що містять воду.


Дослід № 15.
Припущення: Солона вода важча за яйце.
Хід досліду
Взяти дві склянки. В першу склянку налити води по вінця і опустити яйце (воно тоне). В іншу склянку налити води до половини і покласти чотири ложки солі. Коли основна частина солі розчиниться, розмішати і пустити в суміш яйце. Що відбулося? (Яйце плаває на поверхні). Чому?


Дослід № 16.
Припущення: кількість води впливає на дзвін.
Хід досліду
Приготувати тацю, на яку поставити різноманітні склянки до середини наповнені водою. Взяти паличку з кулькою на кінці і постукати по краю однієї із склянок. Чуєте дзвін. Повторити ще раз І послухати, як дзвенять склянки з водою. Можна експериментувати, відливаючи чи доливаючи воду. Виявляється, що кількість води впливає на дзвін.


Дослід № 17.
Припущення: Вода сама не рухається вгору.
Хід досліду
Опустіть у воду смужку рушника, виготовленого з паперу. Спостерігайте, що буде відбуватися.


Дослід № 18.
Припущення: надуту гумову кульку можна заштовхнути у відро з водою.
Хід досліду
Спробуйте заштовхнути надуту гумову кульку у відро з водою. Чи вдалося? Це важко зробити тому, що вода виштовхує її. Роздивіться, як піднімається вода у відрі коли ви заштовхнули туди кульку. Що буде відбуватися, коли ви не будете тиснути на кульку?


Дослід № 19.
Припущення: кулька і човник з пластиліну у воді не потонуть.
Хід досліду
Зліпіть кульку з пластиліну. Налийте воду в склянку і покладіть туди кульку. Чи плаває вона? Вона потонула? Розімніть, зліпіть з пластиліну човник з високими бортами. Чи плаває зараз пластилін? Так. Човник займає більше місця ніж кулька, тому він більше витісняє води. Вода так сильно давить на човник, що утримує його на поверхні. Металеві човни дуже важкі, вони мають таку форму, яка витісняє багато води. Вода натискує на корабель з такою силою, яка достатня, щоб він не потонув.

Дослід № 20.
Припущення: сіль в океані утворилась внаслідок омивання дощем скель.
ХІД ДОСЛІДУ
1. Змішайте в паперовому стаканчику одну ложку солі з двома ложками піску. Зробіть кілька дірочок у дні другого стаканчика. Покладіть на його дно фільтрувальний папір. Налийте трохи води в плоску посудину. Покуштуйте її. Яка вона на смак? Уявіть, що це — океан. Покладіть на посудину-фільтр дві палички так, щоб можна було поставити паперовий стаканчик з піском і сіллю. Уявіть, що це — скелі. І розташуйте «скелі» над океаном. Повільно лийте воду на скелі. Уявіть, що це — дощ. Спостерігайте, як вода з чашки просочується до посудини. Покуштуйте воду в посудині. Яка вона на смак? Чому вона стала солоною? Зробіть висновок про те, звідки взялася сіль у воді з океану.
2. Поставте посудину з солоною водою (океан) на освітлену сонцем поверхню. Через кілька днів погляньте на посудину з водою. Що змінилося? Чого в посудині не вистачає? Куди поділася вода? Що це за біла речовина осіла на дні? Спробуйте на смак білий осад.


Дослід № 21.
Припущення: Голка, яка намазана жиром, також потоне.
Хід досліду
Налийте воду у дві однакові тонкі склянки. У кожну обережно покладіть по маленькому клаптику цигаркового паперу. На один клаптик покладіть не дуже товсту швейну голку, на другий обережно опустіть таку ж голку обмазану маслом чи жиром. Через деякий час папірці намокнуть і підуть на дно. Одна голка потоне, а змащена жиром лежатиме на поверхні води. Голки зроблені зі сталі і важать значно більше, ніж відповідно до їх об'єму вода. Тому обидві вони мусять тонути. Так і буде, якщо сухі голки обережно покласти на поверхню води. Оболонка з жиру не дає можливості голці потонути. Жир відштовхує від неї воду. Правильніше було б сказати, що голка не плаває у воді, а лежить на її поверхні.





Корисні посилання












Національна гаряча лінія

Змінився номер Національної «гарячої» лінії із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації з 386 на 116123 !


Поділитися


Хмаринка тегів


Наші контакти
Наша адреса:
17500 м.Прилуки, вул.Фабрична, 140
Тел. (04637) 7-46-02
e-mail: DNZ-19@ukr.net




Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 1054


Міні-чат


Архів записів


Статистика