Правила позитивного спілкування та взаємодії.
Організовуючи спілкування дошкільників дорослий має вчити дітей дотримуватись основних правил позитивного спілкування та взаємодії:
розмовляти мовою партнера — учасники взаємодії мають спілкуватися між собою знайомою, доступною, зрозумілою всім мовою;
поважати партнера, підкреслювати його значущість, адже базовими потребами кожної дитини є потреба у визнанні, прийнятті та повазі - проявляти повагу до однолітка слід щиро й у різні способи (брати до уваги його пропозиції, враховувати його знання та можливості, надавати право вибору, схвалювати його досягнення тощо);
підкреслювати спільне - “ми з тобою схожі” (єдність інтересів, цілей, завдань, планів, думок, точок зору партнерів зі спілкування);
проявляти інтерес до проблем партнера — інтерес має бути явним, тобто вираженим за допомогою слів, дій учинків, адже байдужість до товариша гальмує конструктивне спілкування.
При цьому дорослий, насамперед, має бути взірцем для дітей. Проте лише спілкування з однолітками створює умови для мовленнєвої творчості та прояву індивідуальності кожної дитини.

Організація конструювання з дошкільниками.

Одними із найефективніших форм роботи з дітьми, які сприяють їх всебічному розвитку, є заняття з конструювання. Діти вчаться планувати майбутню діяльність, аналізувати та контролювати власні дії, виправляти помилки, робити висновки. У процесі такої роботи у дітей розвиваються рухи рук, дрібна моторика пальців, зорово-моторні координації, цілеспрямовані дії з предметами на основі тактильного та зорового сприйняття, окомір та перцептивно-рухова пам'ять.
У роботі з дошкільниками виокремлюють художнє конструювання (діти відображають не стільки структуру, скільки своє ставлення до об'єкту, характер образу) та технічне конструювання (відображають реальні об'єкти дійсності та створюють конструкції за асоціаціями з деякими казковими образами).
Споруди можуть бути площинними та об'ємними.
Завдання із спорудження площинних об'єктів: склади зображення із геометричних фігур; склади фігуру з математичних головоломок “Піфагор”, “Танграм”; склади геометричні фігури з лічильних паличок; склади візерунок з кольорових гумок.
Завдання із спорудження об'ємних об'єктів: побудуй конструкцію з баночок з-під йогурту; побудуй вежу, враховуючи колір елементів, склади аркуш паперу, як ширму; зроби із прищіпок вежу.

Логіко – математична компетентність випускника дитсадка.
В узагальненому вигляді рівень логіко – математичної компетентності майбутнього першокласника визначено в розділі Базової програми розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі» - «Портрет дошкільника напередодні вступу до школи.
• Порівнює, зіставляє, аналізує, виробляє власні судження.
• Знаходить кілька варіантів розв’язання проблеми.
• Знає основні числа, здійснює розрахунки, розв’язує прості арифметичні задачі.
• Здійснює серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі, перебігом подій у часі.
• Класифікує геометричні фігури, предмети їх сукупності за якісними ознаками та кількістю.
• Вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час.
• Проявляє інтерес до математичної діяльності.
• Знає співвідношення між одиницями часу, вміє визначати час за годинником.
• Прагне самостійно розв’язувати логіко – математичні задачі.

Готовність дитини до школи
Введення обов'язкової дошкільної освіти старших дошкільнят має забезпечити усім дітям належний рівень готовності до шкільного навчання, а отже, й адаптацію до нових умов життєдіяльності. Важливе значення у цій справі має реалізація принципу наступності між дошкіллям та початковою школою.
Підготовка дитини до навчання у школі — одне із завдань дошкільної освіти. У психолого-педагогічній літературі поняття "готовність до школи" розглядається з позицій взаємозв'язку загальної, спеціальної та психологічної готовності
Загальна готовність розуміється як досягнення дитиною такого рівня фізіологічного, психічного, соціального, фізичного, розумового, мотиваційного, вольового, етичного й естетичного розвитку, який створює необхідну основу для активного входження у нові умови шкільного навчання і свідомого засвоєння навчального матеріалу.
Спеціальна готовність — наявність у дитини знань, умінь та навичок, необхідних для засвоєння в школі нових знань та навичок (наприклад лічби, читання, письма).
У сучасній дошкільній освіті пріоритетним завданням є формування психологічної готовності малюка до школи. Тобто варто не спонукати дітей до безпосередньої навчальної діяльності, а забезпечувати підґрунтя для оволодіння нею. Педагог, насамперед, має розвивати у дитини необхідні для цього психологічні якості, зокрема прийняття нової соціальної ролі — школяра, довільну поведінку, продуктивну уяву, вміння і прагнення вчитися, логічне мислення.

Готуємося до шкільного життя
Якщо батьки справді прагнуть допомогти своїй дитині підготуватися до школи, годі вже їм трактувати зміст цієї підготовки як накопичення якнайбільше знань, умінь навичок (з читання, письма, лічби тощо). Малюків слід готувати до шкільного життя, а не до навчання.
Завдання батьків і педагогів — створити умови для повноцінного, усвідомленого, змістовного проживання сином або донькою кожного дня, активного проникнення в різні сфери людського життя і природи, соціалізації дитячої особистості та озброєння на цій основі конкретними знаннями, вміннями та навичками. На це й орієнтують педагогів і батьків програмово-нормативні акти в царині дошкільної освіти: Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Коментар до нього, Державна базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»
Працівники дошкільної освіти добре знайомі з цими документами і задекларованими в них тенденціями, варто предметніше ознайомитися з ними й батькам та звертатися по консультації до методиста, психолога дошкільного закладу, досвідчених вихователів.